Ти здається закохалась і в очах твоїх як в небі,
Крізь зелену мрійну даль,
Ледве всміхнена печаль
Пробивається дале́бі.
Ти здається закохалась. Дивно дивишся на мене -
«Ну, візьми!» вмовляють очі.
Тільки я в полон не хочу
Під спокус твоїх знамена!
Ти здається закохалась. І в очах твоїх як в небі
Я читаю, котрий раз,
Хмарки вдаваних образ.
І нащо́ ж нам все це треба?
Ти здається закохалась. Може в мене, може ні.
Та й, не дай бог, щоб у мене!
Підставлять під гніт рамена
Знов?- Не хочеться мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2019
автор: Сергій Прокопенко