На слові лиш мастак/ байка/

Повернувся  Гнат  з  роботи
Свої  притензії  дружині  заявляв
-  Замало  до  мене  турботи
Від  іншої  можливо  краще  мав
Каву  в  "постіль"  не  подаєш
Завжди  утомлена,  вставати  рано
Не,  як  зозуля  ти  куєш
Запримітив  те  я  з  давна
Не  говориш,  більш  мовчиш
Я  за́вжди  бажаю  спілкуватись
О  пів  но́чі,  немов  навіжена    кричиш
О  шостій  на  роботу  збиратись
Спільну  не  находжу  мову
Підбирав  ключі,  я  вже  не  раз
Краще    буде  мені  із  кумою
У  то́му  впевнююсь,    що  раз
-Голодним  і  холодним  підібрала
"Захлюпік  мій"  ти  дорогий
Повірила,  що  ти  не  маєш  жа́ла
Зріс    ти  "справний"  і  тупий
Якщо  тобі  не  до  вподоби
Адже  живеш  за  мій  рахунок
Зарплатня,  то  лише  сльози
Тобі  смачної  їжі    в  шлунок
Чемчекуй  доки  не  пізно
Щоб  не  впав  ти  із  гнізда
Відрізала  впевнено  і  грізно
І  болю  не  завдасть  кума
Вона  на  нього  не  чекала
У  неї  справжній  був  "  крутяк"
Інколи  ним  забавлялась
Вважав  насправді,  що  "мастак"
В  зоопарку    таким  жити
Змогли  смішити  всіх  присутніх
Зуміли  цінувати  і  любити
Бо  до  рідних  повага    відсутня



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855334
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2019
автор: Валентина Ярошенко