У своїм гнізді заснули лебеді,
А ми дивимося наче заворожені.
Човник місяця колишеться в воді
Темнотою доокола обгороджений
Верболози тихо листям шелестять
Їх довгі віти посхилялися до річки.
В небесах зірнички ясні мерехтять,
Мов переспілі дивні ягоди – порічки.
У гніздечку сплять лелеченьки малі,
В теплі під крильцями тихенько мріють снами.
Чи ще є десь краще місце на землі
Як рідна ця земля, ці небеса над нами.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855319
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський