В життя чиєсь я увірвалася з грозою,
Душа тягнулася - та долі не зрослись,
Побуду спогадом чи тихою луною
Чогось далекого, віджитого колись.
Побуду тінню глядача у людній залі,
Десь біля виходу дивитимусь в лорнет
На нашу п'єсу, що застигла на фіналі,
На наш вмираючий в агоніях сюжет.
Я краще здамся без війни, без сліз, без бою,
Свій шрам сховаю, попрощаюсь...не зрослись...
Розтану спогадом чи тихою луною
Чогось далекого, віджитого колись.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855313
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2019
автор: Sukhovilova