Скільки іще попереду цих розлук?
Скільки ночей одиноких без тебе?
Скільки ще маю витримати мук?
Щоб ти більш не їхав від мене?
Люди в розлуці стають далекими,
Ні,не відразу,але стають,
Роки всі найкращі летять ракетами,
Безжалісно всі почуття б'ють,
Спочатку сумуєш,потім звикаєш,
До того що поруч тебе нема,
І з кожним днем все менше чекаєш,
Звикаєш,що ти постійно одна.
Спочатку цей біль одиноких ночей,
Жадання тебе кожну ніч обіймати,
А потім звикаєш без твоїх очей,
При зустрічі майже нема що сказати.
Наталия Косяк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855236
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2019
автор: Наталия Косяк