Вже не золота

Живих  квіток,  не  мертву  ікебану
Прошу,  прийдешність,  презентуй  мені,
Бо  лункодзвонним  кришталем  на  балах
Ще  рано  загордитися  зимі.

Пошлю  прохання    воскови́м  вже  листом,
Отим,  що  сумом  пахне  біля  ніг,
З  вітрами,  розполоханими  містом,--
Нехай  заграють  у  тривожний  ріг.

І,  назбиравши  повну  пригорщ  мжиці,
В  калюжу  гляне  осінь  й  на  листа,
Й  інстинктами  бувалої  тигриці
Нас  подивує--  вже  не  золота.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855031
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.11.2019
автор: Valentyna_S