Ще синє небо сипле щедрі роси,
Та в сірих хвилях не побачиш дна...
Вже павутинки засріблили коси,
Верба стоїть над річкою сумна.
І, як би осінь світ не прикрашала,
Даруючи усім свої плоди.
В короткий день душа засумувала,
І холодом повіяло з води.
Така пора, коли ніхто не знає,
Чого бажає в довгу ніч вона?..
Довкола все поволі засинає,
В надії, що розбудить світ весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855005
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2019
автор: majra