Понад дорогами в нас верби і хрести.
І не тому лише, що любимо ми Бога.
А ще за тим, щоб далі не нести,
Ми біди й сльози залишаєм край дороги.
У шлях новий без сумнівів виходь
Ясного дня чи дощового ранку!
Хрестом услід благословить Господь,
Усі гріхи списавши до останку!
Від невідомості та остраху тремтиш?
Не знаєш, що чека за небокраєм?
По за хрестами сумніви залиш!
Пішли разо́м! І там про все спитаєм…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854946
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.11.2019
автор: Сергій Прокопенко