Життя у кожного своє -
Не два , не три і не чотири
Воно , у всіх , лише одне
Тому живи , як хочеш ти ,
А не як хочуть інші люди
Бо в тебе часу обмаль є ,
Але запам'ятай , що в тебе ,
Іншого такого вже не буде
Живи своїм , а не чужим -
Бо це даремна трата часу
Розумний - є лиш той , хто
знає ,справжню , ціну часу
Не зневажай , і не суди
Не знаючи , що буде в тебе
І , що в серці іншої людини
Бо є лише один суддя ,
На небі й на землі - Господь
Він справедливий був і є ,
Але не ти грішна людино
Ти кидаєш на брата камінь
Не легкий , а у самого ,
Гори каменів , що тягнеш
За своїми , бідними плечима
Не всім бо зрозумілою є суть
Моїх скромних , але точних слів
Але суддя не забариться
Прийде вдруге , щоб судити
І кожного чекає вирок ,
А не прощення і співчуття
Бо , прикінці , завжди буває пізно
Поки живеш - свідомим будь ,
Як хочеш на суді постати чистим
Всі грішні , та святих ,
На цій землі не може буть
Але , є праведники божі ,
Що святими стануть може
Тут на землі усі в гріху ,
Бо в ньому народились
Й з ним у світ приходять
Не всі після очищення
Святими можуть ,справді , бути
Бо - це залежить від свідомості
І , вільного , вибору людського
Тому дивися за собою , але
Не забудь , що рахувати
Будуть лиш твої гріхи
І ти відповідатимеш за них ,
А не за ближнього свойого
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854867
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2019
автор: Ірина Комендант