Заплутались в осінніх заметілях.
Дощило десь, і вітер холодив.
Яке ще доля готувала зілля?
Пекуче тиснув сумнів-рецидив.
Між ними прірва, ріки божевілля.
В судомі болю опустілий сад.
Поламаних бажань вже гостре кілля.
Туманний винуватець листопад.
Терпкий, немов вино жалю тернове.
Захмарений розлукою журби.
Обом ставало сіро-сутінково,
Хотілось тиші в гомінкій юрбі.
Заплутались в осінніх заметілях.
Удвох би переждати листопад.
Хоч листя ще тремтіло і летіло,
Виднілось світло з ґнотиків лампад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)