Йдуть, за руки узявшись, двоє
Мені й долі своїй навстріч.
У душі він джельтмен і воїн,
Та, що поряд із ним, не річ,
А мадонна. Ні, королева,
Що кохає лише його
Ще міцніш, ніж Адама Єва,
Й він за неї… хоч і в вогонь.
Срібло виткалось у волоссі,
Але ж очі ясні-ясні,
Хоч літами зайшли ув осінь,
Та кохання, мов навесні.
11.11.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854832
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2019
автор: Ганна Верес