Чернігів, ти духовності криниця,
Душею п’ю тепло твоє й любов,
Дозволь мені красі ясній вклониться,
Яку подарував тобі сам БОГ!
Десна твоя ледь хвилечками грає,
Мереживом сріблястим миготить,
Вона сестра Дніпра і гордість краю,
А понад нею – дугами мости!
Чернігів, ти легендами повитий,
Хрестами золотими вріс у вись.
Топтали твою землю московити,
Впились татари кровію колись.
Стоїш під сонцем світловеличавий,
Як пам’ятник минувшині, твій вал,
Що став грудьми твоїми і плечами.
На ньому напис* душу зігріва!
15.11.2019.
* – на валу напис із рослин «Чернігів».
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854831
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2019
автор: Ганна Верес