Може схоже на сум пустія.
Поміж нами нема Пустоти.
Є думки віщуни.
Ти - не Я.
Я - не Ти.
Та є Ми.
Ми безмежно близькі
Та назавжди далекі.
Є окремість для кожного з нас.
За бажання п'янкі,
За буденності клекіт,
За звичайність до "правди" гримас.
Сміючись, аж до згуби,
Розганяється кров.
І за що, тільки, люди
Не вважають Любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854830
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.11.2019
автор: Андрій Ключ