Високо на горі, де вперто
Лежать сніги непрохідні,
Де все німе, холодне, мертве,
Там пізній захід й довгі дні.
Але у тіні скель холодних,
В долинах, вбраних в літній цвіт,
В скарбниці всіх багатств природних,
Ночіє ледве не в обід.
Так в серці, винному ні в чому,
Раніше гасне світ життя,
Але ще довго тліє в тому,
Де льодом вкрились почуття.
[url="http://t.me/o_fediienko"]Підписатися на Телеграм-канал[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854787
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 15.11.2019
автор: o.fediienko