СВЯТО ОСЕНІ
Що за диво на цім святі?!
Де я опинилася?
Казка двері відчиня.. .
Звідки ти скотилася?!
Ось гарбуз - вусатий дід- старійшина роду
Нишком оком погляда
На калини вроду
Її кетяг ледь трима- ягідки із соком,
А сонечко ізгори мружить жовтим оком.
Дві морквички, дві сестрички поміж бараболі щось нашіптують своячці-
Стручковій фасолі.. .
Та не в трималась, хутчіш бурякам казати,
Щоб вдягали шаровари
гопак танцювати.
Ті - не проти. Що за мова?
Ми - у вишиванках
Дамо лиха закаблукам
цілу ніч, до ранку!
Кріп з петрушкою взялись
Та й собі за скоки
Й ну листочками трясти
На чотири боки
Айстри білі, хризантеми
І троянда пізня
Щиро плещуть у долоні,
Ладна ллється пісня
Вже до чого гірка редька, -
посолодшала і враз
Ухопила терен синій,
Мов вселився в неї сказ.
Що за свято! Полюбуйтесь,
Дари просяться на стіл
Не встидайтесь, пригошайтесь
Щось додому прикупіть!
Хай вам буде на здоров"я,
На добрий спожиток
Все, що нині на столі -
Сонця щирий злиток!
.
Н. КАРПЛЮК- ЗАЛЄСОВА.
10.11.19.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854758
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова