Посилала теща зятя
У ліс по опеньки:
- Назбирай, Васю, грибів
Для мене гарненьких.
Захотілось скуштувати
Їжі від природи,
Колись я не упускала
Такої нагоди…
Пам’ятай, опеньки різні!
- Добре, моя нене.
-Тонконогі, лопухасті,
Як ти оце в мене, -
То ранні будуть опеньки.
У них ще на ніжках
Манишка біленька.
Пізніх легко назбираєш
Такі товстоногі
Вони сім’ями ростуть
На пеньках, край дороги…
Поклала теща тормозок,
Стрибнув зять на «Яву»
Коло себе куму вмостив,
Яка ждала над яром.
В лісі, наче на базарі -
Народу - більше грибів!
Хоч би тещі назбирати,
Скаже, що не захотів…
Про ранні годі говорить,
Усюди - народ кругОм,
Може пізніх назбираю
Товстоногих, вечерком.
Як місяченько вже зійшов,
Збирав гриби в крапочку.
Те, що шукав, зятьок знайшов
Для рідної мамочки!..
Переступив лише поріг -
Впав, захропів у ліжку...
Малюйте, тещо, вже сама
Грибочкам манишку...
В.Ф. - 22.10.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854703
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 14.11.2019
автор: Веселенька Дачниця