Цигарчаний димок -
Між думками і відчаєм,
Що малює майбутнє мені.
Ворожіння думок
Над питаннями вічними
Перевтілює ночі у дні.
Цигарчаний димок
Розгорта перевтілення
І малює на тлі забуття.
Наче марень струмок
Пише білим по білому
Незбагненну картину життя.
Цигарчаний димок -
Нащо сни подаровано,
У яких наші спраглі тіла,
Лиш тяжінням думок
Одне в одне вмуровані,
Розірвать тільки доля змогла?
Цигарчаний димок,
Наче зустрічі зречені,
Розтає навіть з помаху вій.
Наче розум замовк,
Не закінчивши речення,
Під уламками хибних надій.
Цигарчаний димок -
Шкереберття фантазії.
Не згортається збуджена кров.
Наче й справді «амок» -
Почуттів ефтаназія -
Недосяжна, нестерпна любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2019
автор: Сергій Прокопенко