Нев"януча краса.



                                 Ховає  земля  вже  осінню  красу,
                                 А  я  до  вас  щораз  в  своїх  думках  лечу,
                                 Щоб  споглянути  вашої  душі  красу.
                                 Натхнена  вашими  душі  словами,
                                 Мені  так  легко  й  добре  з  вами.

                                 І  в  холодну  осінню  пору
                                 Біля  вас  зігріваю  я  душу  свою.
                                 Зів"яне  з  роками  і  наша  краса,
                                 Немов  осінь  ця.
                 
                                 Та  краса  душі  повік  не  зів"яне.
                                   І  так  вона  до  себе  манить.
                                   І  суджено  у  тій  красі  нам  жити.
                                   Тож  будемо  теплом  душ  наших  дорожити.
                                   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854534
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2019
автор: яся