Не впускай ти холод, не впускай
Вже нехай іде в чужії далі,
Ти теплом і щастям відганяй
Почитай високії моралі
Він піде, як правильно прогнать
І забуде в серденько дорогу
Та не думай, знов його впускать
Відганяй, від рідного порогу
Хай в домівці буде лиш тепло,
Що зігріє у любу погоду
Лиш рідненьке справжнєє гніздо
Зможе проявить таку турботу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854514
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик