І у снах, й на яву

І  у  снах,  й  на  яву  та  в  думках
Я  горнулась  до  тебе  роками.
Трепетала  у  дужих  руках,
А  кохання  текло  поміж  нами.

Відганяла  зневіру  й  журбу,
Коли  ти  був  далеко  від  мене.
Вітер  шарпав,  як  в  полі  вербу,
Не  зміг  серце  зробити  студене.

Я  стояла  край  шляху  одна,
Видивлялась  тебе  із  далечі.
Тисла  груди  чужа  сторона,
Накидала  розлуку  на  плечі.

Та  розлука  пекла  у  душі,
Серце  рвала  на  кусні  щербаті.
Ти  приходив  у  снах  і  тоді
Всі  думки  враз  ставали  крилаті.

12.11.19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854487
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2019
автор: Валентина Ланевич