Крокує осінь знову по планеті,
І слід її – розкішний падолист.
Пора ця особлива для поетів,
Й мої потоком вірші полились.
Без планів будь-яких і без зітхання
Лягають звично у рядки слова.
Тут і про звабу пізнього кохання,
І про красу душа моя співа.
Я вдячна осені за всі її щедроти,
За ранки вмиті в щедрій сивині.
Вони свої також мають турботи:
Стрічають сонце, скупане в вині.
28.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко),
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854481
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2019
автор: Ганна Верес