Здається, немає порятунку
Від цих ненависних створінь,
Хоч бери, тікай з будинку,
І йди прямо в далечінь.
Ходиш, ходиш, серце коле,
Бо дуже гірко на душі,
а серце вже давно примерзле,
Не відрубають палачі.
Усе у скверні, у грязюці,
Не відмивається ніяк,
Показати б цій падлюці,
Де тут ходить Залізняк.
Потрібно вчитись все життя -
- Наука пригодиться,
Щоб не попастись на гачок,
Люди - схаменіться
Instagram: www.instagram.com/_pr0b0tr0n_
Facebook: www.facebook.com/pr0b0tr0n
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2019
автор: Garmata