Колись я перестану тобі писати
Напевне ще не скоро, та обіцяю
Колись я перестану ламати грати
І душу до реальності призвичаю
Тоді я повитягую пір'я сиве
Від крил залишуться лиш побляклі шрами
Ти не здаватимешся більш дивом
І я не буду терпнути до нестями
І снами я благаю щоб те колись
Ніколи не торкнулося моїх мрій
Щоб ми збулись
Мрій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854383
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2019
автор: Марамі