КОЛОДЯЗЬ І ВИШНЯ

Колодязь  і  вишня  завжди  були  в  парі,
Вітри  їх  сушили,  їм  зорі  моргали.
Вузенька  стежина  від  хвіртки  до  хати
Вона  вміла  завжди  людей  зустрічати.

Як  скрипнула  хвіртка  -  гостей  зустрічали,
Велися  розмови,  пісні  тут  співали.  
Стола  накривали…  Усе,  як  годиться,
Та  тільки  чомусь  всі  просили    водиці.

Колодязь  і  вишня,  колодязь  і  вишня,
Ніхто  з  них  для  іншого  був  тут  не  лишній,
Тут  вишнею  пахла  солодка  водиця
І  йшли  всі  до  неї,  щоб  влітку  напиться.
Колодязь  і  вишня,  колодязь  і  вишня,
Ніхто  з  них  для  іншого  був  тут  не  лишній,
В  садку  по  ночах  до  цих  пір  солов’ї
Нагадують  роки  найкращі  мої.

А  я  поспішаю  і  нині  додому,
Забувши  про  біди,  долаючи  втому.
Колодязь  і  вишня  стоять  біля  хати,
Мене  зустрічають,  як  мама  і  тато.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854301
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2019
автор: Віталій Назарук