О, Оксано! моя мила.
КОХАНА чуєш, як серце моє плаче,
Скоро станеш, ти чужа дружина,
А любов моя навіки зів’яне
Не знаєш ти як душа моя ридає.
А серце від розлуки помирає.
Пробач, кохана, прошу за все мене.
Розлука і час навчили життя мене.
О, Знаю пізно просити у тебе каяття,
Бо згрішив проти тебе я.
А усе ж надіюсь на тебе я
Чому скажи ти не моя?
Кохана, чуєш відізвись?
О, як хочу, я щоб було усе, як колись.
Хоча пройшли уже роки,
А серце гаряче б’ється як колись.
ПРИСВЯЧЕНО Оксані
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854292
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2019
автор: ОДИНОКИЙ ПЄРО