Звучить мелодія, осіння,
У падолисті і вітрах,
Що дружать з осінню постійно,
Їй вторить річечка-сестра,
І підморожена калина,
Куди пташина загляда,
Почервонівши, нахилилась,
Мов слуха, як співа вода.
Вона в дощах, густих і сірих,
Та все ж радіє врожаю,
Чудова музика осіння,
Хоч нотки є в ній і жалю.
Я, коли вип’ю по краплині
Осінню музику оту,
До сонця журавлем полину,
Щоб там лишить її, святу.
А коли прийде знову осінь,
Опустить сонце її знов,
Хай літо бабине розносить
По всьому краю ту любов.
14.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854289
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2019
автор: Ганна Верес