[color="#3700ff"][b]Струменіє золотом берізка,
Ніби їй не страшно холодів.
Горда світлом радості. Лиш трішки
Хочеться їй попросить вітрів,
Щоб не рвали, не трусили шати,
Щоб уміли шанувати мить.
Їй не лячно: знає, що палати
Сонячно не довго... Стуменить...
І на серці - сонце від листочків,
А в душі - бентежність від думок...
Над проблемами краса завжди...Це точно.
Й кожному із нас тут свій урок...[/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854241
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2019
автор: zazemlena