Я відточила вже своє перо,
То ж вірші плинуть, мов струмки весною,
Й перо моє сумлінне, мов герой,
Веде розмову-бесіду зі мною.
Про неба синь і течію Дніпра,
Про повноводі дзеркала-озера
І про велику місію добра
Серед людей, і українські землі.
Не стомиться рука моя з пером –
Ще так багато висловити мушу.
І добре, що відсутній є кордон,
Тож можна дарувати людям душу.
25.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854073
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2019
автор: Ганна Верес