З’їв шматочок сала і вже ситий,
Завжди сало сили додає.
І не знає жоден московитий,
Що в нас в хаті сало завжди є.
Пр: Сало, сало, сало, сало, сало,
Це наркотик нашої землі.
Українцю сала завжди мало,
Воно є у місті і селі.
Спробуйте, яка ж це смаковиця,
Сало з чорним хлібом й часником.
Усмішка вкриває завжди лиця,
Хто смакує сало за столом.
А коли до сала є чарчина,
Таке сало наче ритуал…
Люблять їсти сало так мужчини,
Кожен тоді справжній генерал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853897
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2019
автор: Віталій Назарук