День плавно перетворюється в вечір,
Палає місто в світлі ліхтарів,
А дощ легкий, що падає на плечі,
Заставив поховатися щурів.
Машини проїжджають повз прохожих,
Бліді обличчя, погляд в нікуди,
Лиш світло фар виблискує в калюжах,
В яких бензину більше ніж води.
Не чути голосів, лиш дощ та вітер,
І по дорозі мокрій шум коліс.
Дерева голі і зів'ялі квіти,
Стовпів бетонних наче цілий ліс.
Хтось мокне, інші голови ховають,
Життя вирує, всі кудись спішать,
На них, можливо, дома вже чекають
Ті, кого люблять, чи лиш з ними сплять.
А серед них художники й поети,
Що пропустили десь дороговказ,
Чекає їх бурбон і сигарети,
В прокуреній кімнаті тихий джаз.
07.11.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853887
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2019
автор: grotath