ВIЧНI НАДЗЕМНI МОСТИ


Життєдайним  вогнем  вигрiваю  я  душу  розбиту,
Набираю  у  пригорщi  спогадiв  й  сиплю  туди  
Де  з-пiд  серця  викрешує  ленту  сльозами  нефриту,
Де  їх  пам  ́ять  вкладає  у  нiжний  футляр  з  оксамиту
Моя  щира  надiя  у  Вiчнi  Надземнi  Мости


16.07.2019                                Португалiя

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853818
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2019
автор: VIRUYU