Ще осінь цілує літо, а літо цілує осінь,
Довкола квітують квіти і срібні на травах роси.
Хоч листям земля прикрита, та сонце ще зігріває,
Нагадує нам про літо, яке нас теплом торкає.
Хоч ранки уже холодні, а також холодні ночі,
У вальсі осінь сьогодні, виблискують щастям очі.
Всміхається нам так ніжно, всміхається так казково,
Вбрання її дивовижне й така мелодійна мова.
Торкнуся осінніх барвів, порину в думки з коханням,
Той день для нас був не зайвим, він сповнений був бажанням.
Як руки лягли на плечі, слова твої зігрівали,
Цілунком торкнувся вечір, серця в коханні палали.
Ще осінь цілує літо, а літо цілує осінь,
У цій казковій палітрі, під впливом я ще і досі.
Не будемо сумувати, будем щасливі з тобою,
Зорі неначе дукати, повисли над головою.
І ще шепотітиме осінь, слатиме поцілунки,
Калину вплете у коси, і подарує дарунки.
Найкращий дарунок для мене,зустріч та не остання,
Серце твоє огненне і наше шалене кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853641
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)