Я біжу по дорозі далеко, далеко, далеко,
А дорога така нескінченна і тягнеться вдаль.
Попереду, десь там, вже чатує мене небезпека,
Бо крутий поворот і несеться вперед магістраль.
І куди я лечу в сні моїм, то того я не знаю,
Та щось, мабуть, важливе, коли я так дуже спішу.
І легкий вітерець дме у спину й мене підганяє..
Я додивлюсь свій сон і розгадку оцю завершу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853588
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2019
автор: Ольга Калина