Природа вся чекає,вже зими,
дерева засинають,до весни.
Жовтий листочок,що на даху прилип,
чекає вітра а вітер,десь притих.
Листочок хоче,закружляти у таночку,
щоб показати як любив життя,на яблуні в садочку.
Коли зеленим був і ніжно,ніжно шелестів,
а ще коли на дереві,лунав пташиний спів.
І ось тепер,він закружляє-на зло всім холодам,
у парі з вітром,піднімається високо,наповнений життям.
Хай бачать всі,він не дарма прожив,
він переміг життя-у даль,далеко полетів.
Листочок буйний вітер підхопив,
у вальсі з ним,він довго так кружив.
І ніжно у річку з висоти впустив,
й листочок,на подив всім -поплив.
Поплив у мрії,шукаючи тепла,
де сади цвітуть,та пахне буйная трава.
Він хотів жити і буде жити,в памяті завжди,
як один з тих,хто втік-на його думку,від зими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853566
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2019
автор: Бабич