- Синку, за щоб Я тебе не простив,
Скажи, це в тобі, в середині.
- Якби я життя своє загубив
Й не дав народитись дитині.
- За що Я люблю тебе, синку, скажи;
- Не знаю й сказати не можу.
Одне лише знаю, що любиш й, завжди,
Навчав, як любов цю примножить.
Ти віриш Мені, Моє любе Дитя,
Довіра між нами - єдине
Чого Я прошу, та твоє сум'яття́
Не дає відбутись людині.
Давно вже пора повернутись назад,
Ти вільний цей вибір зробити,
Вже тисячі років, як Едемський сад,
Чекає тебе щоб впустити.
- Чекаю, люблю і давно вже простив...
Що можу тобі ще сказати,
Колись свого Сина до вас відпустив,
Щоб вам було легче вертати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853547
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 03.11.2019
автор: @NN@