так буває
тихої літньої ночі
один по одному
мовби тоненькі свічечки
загоряються вогники приземкуватих
хат у селі
і звідти безмовно ідуть
до заспокійливої води
рибалки в клобуках глухих
вигрібати сни
стривожених риб.
так буває,
тихої літньої ночі
вітер на березі моря
шепоче молитви у вуха
вустами солоними.
а місячне сяйво облизує
тонкострунне волосся
тоді набирається смуток терпкий
у мої пальці по вінця
і лине у скроню шалено вируючи
я затамовую подих
і відчуваю як в груди раз по раз гупає серце
в такт ледь чутним словам:
«Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,
Господь з тобою. Благословенна ти між жінками,
і благословенний плід лона твого...»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853485
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2019
автор: Олег Дорош