Чарівність, магія і незабутня мить
У Львові - в стінах залізничного вокзалу.
Тут не була вже два десятки літ,
І ось хвилина зустрічі настала.
Перон, платформи, потяги в чеканні,
Ті ж поцілунки, як були у нас.
І пара молодих, обнявшись у коханні.
Старий вокзал - розлучник повсякчас.
Тут не одна матуся проводжала сина,
Як він збирався десь на чужину.
І не одна змокріла у сльозах хустина,
Як виряджали хлопців на війну.
Вся та ж архітектура, у граніті зали
Лишились в пам'яті, а спогади - не ті.
Хотілось повернутися в часи бувалі,
Але приходиться стоять у самоті...
Пройшли роки, як води прошуміли,
А я, як птах, дивлюся в сіру даль.
Нема того, - хто був колись із нами.
Тепер нас двоє : я, й старий вокзал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2019
автор: Галина Лябук