Вечір. Знову мені тривожно…
Розвели вже війська чи нас?…
Чого завтра чекати можна?
Що гадати – покаже час…
Просто вірить не хочу в зраду…
Бо вона у душі болить…
Знов загнали подалі правду:
Можновладців сумління спить…
Відвели українське військо
З українських, своїх земель…
А ординець же зовсім близько,
Аплодує ділам пустомель…
Сотні літ помилок - і знову
На ті самі стаємо граблі!
Чи хоч раз дотримали слово
Договору колись москалі?!
З сатаною склали угоду!
Помилятися я волію ….
Хочу миру своєму народу,
Та не вірю кремлівському змію….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853290
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2019
автор: Наталка Долинська