Летить по небу наче птиця
Нестримна думка мов струна,
І скільки оком з неба зриться
Довкола рідна сторона.
Широкий світ – не обійняти
Прекрасну мить не зупинить,
Внизу смерекові Карпати
Ліс верховіттями шумить.
Дивлюсь на все що на видоці
Що так без памяті любив,
Понад дахи на тому боці
Біленькі ширять голуби.
І розправляю знову плечі
І хочеться ще жить і жить,
Й не зникнуть в тому безконеччі
Куди хмариночка летить.
Парище
2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853105
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський