У парку жовтий лист,танцює з вітром по землі,
а ми взявшись за руки,йдемо закохані такі.
І музика,що лине у закоханій душі,
манить до танцю і ми пархаємо,наче у сні.
Кружляє вітер з листочками завзято,
і ми танцюєм,вальс у парку- у нас свято.
Свято кохання відмічаємо,хоч вже не молоді,
і не важливо,що як насхиблиних,озираються усі.
Сльози в очах,на обличчі посмішка скупа,
радість на серці,в середині розвернута душа.
Такий портрет,чи вигляд у нас з тобою-
ми дали почуттям, моя кохана волю.
І хай всі озираються і крутять пальцем у чола,
їм не відчути на душі,що відчувуаєш-ти і я.
Тож хай лунає,музика у кожного в душі,
щоб всі невзгоди,долати закоханим у житті.
А вітер вальс танцює,з листям,що опало,
бо на душі у них,мелодія кохання грала.
І кружится у вальсові закоханих,усе життя,
тримаючись одне-одного,під цю мелодію,підспівує душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853062
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2019
автор: Бабич