Відшуміло літо, теплими дощами,
сонячні серпанки випило до дна.
Торкнеться калини, спілими губами,
осінь золотава, осінь чарівна.
З падолистом разом, закружляє в танці.
Почастує медом, золотий нектар.
По полях гуляє, в жовтій вишиванці,
червоне намисто, горобини жар.
Розстелить килими, золоті, багряні,
наливає в келих, солодке вино.
Ночі загадкові, зорі полумяні,
розмалює вечір неба полотно.
Пригубить нектару, спілими губами,
осінь золотава, осінь чарівна...
Відлетіло літо з білими птахами,
сонячні серпанки випило до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853052
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2019
автор: -