Вже лист осінній сонечка напився,
Ввібрав у себе золото землі.
Зірвався і додолу опустився…
А далі мандри: море, кораблі.
Стрімкі потоки чи гірські вершини,
На крилах птахи вільним літаком.
Солодким квітом у руках дитини.
Яскравим сяйвом, мудрим юнаком.
Який він рідний, теплий, тополиний.
Дарує нам всі радощі земні.
Для когось, той листочок, мов калина,
Колише дні, осінні дні ясні.
Весняно-чисті, ніжно-осяйні.
Один листочок – незліченні дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853044
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2019
автор: fialka@