О спомини! Потуго сил життя!...
Зодягнеш їх - віднайдеш в собі небо...
Ось батьків - батько! Син землі. А я...
За руку з ним. Мала така... (То ж треба:
було мені чотири лиш тоді...)
З тих перших літ дитинного життя
чомусь одне лиш диво пам"ятаю...
(Й не мало це!) Он грудень... Спить земля...
А Миколай - дитячі сни гортає!
(В той вечір був ріднесенький святим...)
Феєрія! Скрізь спалахи вітрин...
І серед світла - мила фея лісу!
Ялинонька,- світ іграшок ясний...
Тепер же на долоню була б, звісно...
(та з року в рік дорожчий скарб святий...)
Ото й відтоді сірих хмар зими
я не бояюся!... Чуєш - співи віхол?
Були в старого очі - сірі сни!
Бездонно-сіра, преподобна втіхо!.............
...............................................................
............................................................
........................................................
29.10.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853043
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2019
автор: Іванюк Ірина