Тяжко,важко жити одній на цій землі
Без плеча друга, що тобі підставляє.
Туга,поселилася у моїй душі
І гірка сльоза сумне личко вмиває.
Не п'ю,не курю... в ніякі ігри не граю
Я задихаюсь,коли ковтаю їдкий дим.
І всім,загубленим у світі співчуваю
Хіба,дійдеш до згоди з мертво-живим.
І я нераз,у відчаю опускаю руки
Замість молочка,я б випила вина.
Думи,в голові кружляють як круки
Не нарікаю,на долю.Борюсь,за життя.
І віра,у молитвах дає сили духу
Піднімає,від безсилля,від сну
Я ,трудівниця-бджола,не чорна муха
Шукаю,Бога...Труднощі-переживу.
У родини,свої проблеми діти ,внуки
Друзі,як базарні баби мелять язиком.
З ними,не цікаво....тужно,від скуки
Як почтальон,рознесуть твою біду селом.
Отак живу,самотня птаха без пари
І муза,заходить до мене у гості.
Вітер,батогом розганяє хмари -отари
І бачу,ясне сонце з високості.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853000
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.10.2019
автор: Чайківчанка