Хай, сонечко лагідно світить,
на жниви, багатий врожай
Хай плескають, радісно діти
й війна перестане!!!
Нехай,
зубожені, міста Донбаса
Смерть люта, покине, і зло
Навіки піде,
а прозріння
Жаданий, нам мир, принесло.
Нехай,
сироті, що не знає
Що, батько, більш в дім не прийде
Бо згинув, за мир в ріднім краї
Країна, що треба, знайде.
Зігріє,
як рідну дитину
Не словом, а ділом…
Нехай
В годину лиху, не покине
І не затуля, небокрай.
Цвітіння,
та пишної вроди
Ламан неоглядним, де йдуть
Дівчата, стрункі й чорноброві
Що щастя, на плечах несуть.
Подай,
нам врожай, неосяжний
Щоб голод, у дім наш не йшов
Щоб плескало, щастя без фальші
Та, не пролилась більше, кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852903
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.10.2019
автор: Максим Шелест