Він цілував її долоні
І пригортав її до себе.
Вже посивілі стали скроні
І лист під ноги впав із неба.
Довкола них кружляє осінь,
А у душі живе кохання.
Хоч в білім інії волосся,
Та не померли сподівання.
В очах іскринки наче зорі,
Усмішка не перемінилась.
Їх поєднала пізня доля,
Усі роки вона журилась..
Він цілував її долоні,
Вона всміхалася до нього.
В обох були дорослі доні,
Та щастям встелена дорога...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852788
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)