НЕ СПІШИ, ОСЕНЕ!
Літечко,готує на зиму бочку меду
Сипе,в комору золоті гори зерна.
На всякий смак,солодощі по-потребі
Землі,дякує за добро -осінь золота.
Осінь, пече нам коровай з білої муки
Украшає,гронами калини і барвінком.
Пречиста, благословляє з божої руки
Співаєм ,Осанна славим труд українки.
Осінь,на білий танець запрошує листопад
Листям, багряний килим у ноги встеляє
Бурштиновим золотом сяє осінній сад
З дальної дороги ,зиму виглядає.
О ,не спіши ,панно Осене ,почекай!...
Скажи,куди летиш птахом від мене.
Тільки ,що жовтень озолотив казковий рай
Дай ,налюбуватись блакитним небом.
Дай,намилуюсь бабиним літом у гаю!
Хризантемою ,і трояндою до білої зими.
На березі життя,постою у водограю
Послухаю,як шумить ліс клени і ясени.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852761
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2019
автор: Чайківчанка