Є люди, що серце зігріють теплом,
Так затишно з ними немов під крилом.
У матінки - пташки, яка день і ніч,
Не зрадить, не кине в продовж всіх сторіч.
Є люди,що словом тобі попрікнуть,
І наче стрілою у серце ввіпнуть.
Усмішка лягає у них на устах,
Насправді ж, лиш заздрість у їхніх думках.
А є що розділяться хлібом навпіл,
Хоч в них не такий і багатий вже стіл.
Підтримку моральну тобі віддадуть
За руку у казку тебе поведуть.
Нам більше б уваги, тепла у душі,
В словах не були щоб одні міражі.
Ми ж люди своєї країни, землі,
Не треба губитись в туманній імлі.
Не треба кидати образні слова,
Творім краще людям казкові дива.
Щоб соромно нам не було за дітей,
Теплом щоб стрічали у хаті гостей.
Здоров'я і миру бажаю усім,
Щоб затишний завжди був в кожного дім.
Віддайте тепло, бо його завжди ждуть,
Господь берегтиме життєвий ваш путь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852676
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)