Серце твердне, мов грунт у посуху
шукаючи марно у небі всевишніх
а йому ж не вижити ти тільки послухай
все т и х ш е і т и х ш е
і час став молочним шипить на долоні
готові горіти мости й автостради
а я про все на світі забути готовий
щоб тебе не в т р а ч а т и
бо у цьому маренні днів буденних
між нами роки суцільного «недо»
сотні кроків не зроблених
і о д н а л ю б о в.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852674
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2019
автор: Богдан Яківський