Ще жовтень ходить з пензликом в руці.
З ним - тихий вітер, фарби йому носить.
Купаються в піску ще горобці,
Пасуться на лугу корови, кози.
В обід ще сонце – з домени мідяк,
Накриє гору і пірне у кручу.
Та ранок тілу вже приносить ляк
Й таке повітря, хоч бери йвикручуй.
Підступно листопад влізає в ніч,
Зі шаблею іде в місця лісисті,
Неначе московит колись на Січ,
І тне деревам коси золотисті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)